ГУ ДПС у Харківській області повідомляє

ГУ ДПС у Харківській області повідомляє

В Положення про реєстрацію ПДВ внесено зміниhttps://kh.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-410821.html

Головне управління ДПС у Харківській  області повідомляє, з 9 березня 2020 року набирає чинності  наказ Міністерства фінансів України від 29.01.2020 №30, яким затверджено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Зокрема, для фізичних осіб індивідуальний податковий номер становитиме 12-розрядний числовий номер такої структури: 1 - 10-й знаки - реєстраційний номер облікової картки платника податків, 11-й та 12-й знаки - контрольні розряди, алгоритм формування яких встановлює Державна податкова служба України.

Державна податкова служба України тепер здійснюватиме розгляд скарг, поданих в адміністративному порядку відповідно до статей 55, 56 розділу II Податкового кодексу України, або звернень про перегляд рішень контролюючих органів з питань реєстрації, анулювання реєстрації, перереєстрації платників податку або про внесення записів чи змін до Реєстру платників податку на додану вартість.

Запит про отримання витягу з реєстру платників податку на додану вартість за формою N 1-ЗВР може подаватися як особисто платником ПДВ так і представником платника, або надсилатися поштою до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Також Положення доповнено нормами, якими визначено, що у день отримання контролюючим органом з Єдиного державного реєстру відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або в день внесення до реєстру платників єдиного податку запису про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, до Реєстру вноситься відмітка "Реєстрація особи підлягає анулюванню". Разом із такою відміткою до Реєстру вноситься підстава для анулювання реєстрації відповідно до п. 184.1 ст. 184 розд. V ПКУ та дата виникнення такої підстави.

 

Туристичній збір: база справляння та сплатаhttps://officevp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-410827.html

ДПС звертає увагу платників туристичного збору на звітний період в якому у податкового агента виникає зобов’язання з нарахування туристичного збору, якщо попередню плату за проживання (бронювання) від платників туристичного збору отримано в одному кварталі, а тимчасове розміщення у місцях проживання (ночівлі) таких осіб буде здійснено в іншому податковому періоді.

Відповідно до п.п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками туристичного збору (далі – Збір) є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Підпунктом 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 ПКУ визначено, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом і перспективним планом формування територій громад.

Тобто, сплата Збору платником здійснюється безпосередньо перед розміщенням у місцях проживання (ночівлі).

При цьому базою справляння Збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5     ст. 268 ПКУ (п. 268.4 ст. 268 ПКУ).

Згідно з п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ податкові агенти сплачують Збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).

Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.

Отже, якщо попередню плату за проживання (бронювання) від платників Збору отримано в одному кварталі, а їх тимчасове розміщення у місцях проживання (ночівлі) буде здійснено в іншому податковому періоді, то зобов’язання з нарахування Збору у податкового агента виникає в звітному періоді фактичного розміщення таких осіб у зазначених місцях проживання.

 

Касові операції: строки зберігання готівки в касіhttps://officevp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-410667.html

Щоденна робота фахівців бухгалтерії підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, навряд чи можлива без розуміння як працювати без помилок. І оскільки в роздрібній торгівлі, сфері послуг рух готівки інтенсивний, платникам необхідно дотримуватись вимог Положення про ведення касових операцій, затвердженого постановою НБУ від 29.12.2017 № 148 (із змінами та доповненнями – далі Положення № 148).

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі.

Оприбуткуванням готівки в касах суб'єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Установи/підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу) понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку.

Готівка для проведення таких виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів може зберігатися в касах таких установ/підприємств понад установлений ліміт каси протягом десяти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку.

Готівка, одержана в банку на інші виплати, видається установою/підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, одержані в банку і не використані за призначеннямпротягом установлених пунктом 18 розділу II Положення № 148 строків, повертаються установою/підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт касипротягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки

Згідно вимог п. 15 Положення № 148 установи/підприємства мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують самостійно встановлений ними ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.

Підприємство має право здійснювати збір готівкової виручки (готівки), отриманої від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), для подальшого її здавання до банку з використанням комплексу технічних та програмних засобів, розташованих у місці здійснення готівкових розрахунків, які б забезпечували безпечне передавання коштів з робочих місць касирів до спеціально обладнаного приміщення для зберігання та подальшого здавання готівки до кас банків.

Звертаємо увагу платників податків, що відповідно до статті 1644 Кодексу України про адміністративні правопорушення, здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій,  тягне за собою накладення штрафу на осіб, відповідальних за здавання виторгу, від сімнадцяти до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  Ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від сорока трьох до ста сімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Податок на прибуток: за яким ідентифікатором форми в електронному вигляді подавати деклараціюhttps://officevp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-410509.html

ДПС нагадує, що  20 грудня 2019 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 (далі – Наказ № 481), яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Оскільки видання Наказу № 481 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які набули чинності з 01.01.2019 року, то платникам податку на прибуток підприємств рекомендовано подавати Декларацію за звітний (податковий) 2019 рік за оновленою формою.

Разом з тим п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність розміщені електронні форми Декларації (у тому числі уточнюючої):

Декларація за оновленою формою з ідентифікатором J0100118;

Декларація (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 19.10.2018 № 842, прийняття якої також буде забезпечено до 01.04.2020 з ідентифікатором форми J0100117.

 

Придбали послуги оренди автомобіля у фізичної особи, як відобразити отриману послугу та які документи підтверджують операціюhttps://officevp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-410258.html

Об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподаткований дохід (пп. 163.1.1. п. 163.1. ст.163 Податкового кодексу України). При цьому загальний оподаткований дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 163.1. ст.163 ПКУ).

Податковий агент, який нараховує оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (18 %). А також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою          1,5 %.

Нарахування, утримання та сплата збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (пп. 1.4. п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Таким чином, у разі надання фізичною особою в оренду рухоме майно (автомобіль) підприємству, то такий дохід включається податковим агентом до складу загального оподаткованого доходу платника податку як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Орендодавець у «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (форма №1ДФ), такий дохід зазначає за ознакою доходу «127».

У разі здійснення витрат орендодавцем з утримання орендованого автомобіля з подальшою їх компенсацією орендарем, у фізособи орендодавця виникає оподаткований дохід у вигляді додаткового блага (п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ). В такому випадку у «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (форма №1ДФ), такий дохід зазначає за ознакою доходу «126».

Документальне оформлення:

Для взяття в платне користування автомобіль у фізичної особи, зазвичай оформлюють договір найму (оренди) (ст.759,798 Цивільного кодексу України).

Факт передання майна в найм засвідчують первинним документом. За основу беруть форму Акта приймання-передачі основних засобів (типова форма №ОЗ-1). Акт мають підписати обидві сторони договору оренди.

 

В господарське відання отримані основні засоби. Що з податком на прибуток та ПДВ?https://officevp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-410257.html

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України "господарське відання" - це речове право суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за цим власником, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Отримані в господарське відання основні засоби обліковуються як безкоштовно отримані.

Слід зазначити, що при нарахуванні амортизації необоротних активів згідно зі ст. 138 Податкового Кодексу України (далі - ПКУ) виникають різниці для коригування фінансового результату до оподаткування.

Так з урахуванням положень пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ податковій амортизації підлягають основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Отже, якщо платник податку на прибуток використовує отримані основні засоби у власній господарській діяльності з метою отримання доходів, то такий платник:

-збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів, отриманих платником податку у господарське відання, відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності;

-зменшує на суму розрахованої амортизації цих основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Витрати на проведення поліпшення основних засобів платником податку на прибуток відображаються в податковому обліку так само як і в бухгалтерському обліку.

При цьому слід зазначити, що на період проведення консервації, капітального ремонту, реконструкції та іншого поліпшення виробничих основних засобів у податковому обліку амортизація таких основних засобів не нараховується.

У разі якщо такі основні засоби перестають використовуватись в господарській діяльності, то для цілей податкового обліку вони вважаються невиробничими. В такому випадку податкова амортизація не даний об’єкт не нараховується, а фінансовий результат збільшується на суму витрат на поліпшення основних засобів, суми яких були включені до витрат такого звітного періоду (п. 138.2 ст. 138 ПКУ).

Питання оподаткування ПДВ, пов'язані із передачею основних засобів згідно з договором господарського відання і здійсненням їх поліпшення, встановлені розділом V ПКУ.

Згідно з пп. "а" і "б" п. 185.1 ст. 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Якщо поліпшення основних засобів, переданих платнику згідно з договором господарського відання, здійснюєтеся без компенсації понесених ним витрат на поліпшення основних засобів, то при поверненні таких основних засобів їх власнику таке поліпшення розцінюватиметься як безоплатно надана послуга. Оскільки безоплатно надана послуга є поставкою (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 розділу I ПКУ), то така операція підлягає оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 відсотків, виходячи із бази оподаткування, встановленої п. 188.1 ст. 188 розділу V ПКУ.

 

Уточнюючу декларацію для реалізації права на податкову знижку можна подати по 31 грудня наступного за звітним рокуhttps://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-410717.html

 ДПС інформує, що у разі виявлення платником податку документально підтверджених сум  витрат, що дають право на застосування податкової знижки, які не були враховані при поданні річної податкової декларації, такий платник  з метою використання свого права на податкову знижку може подати уточнюючу декларацію по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.

Норма  щодо надання платнику  права на податкову знижку за наслідками звітного податкового року встановлена п.п. 166.1.1 п.166.1 ст.166 Податкового кодексу України. 

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року - п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ.           

У разі, якщо платник не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься - п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

 

Члени фермерського господарства повинні стати на облік як платники єдиного внескуhttps://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-410715.html

ДПС нагадує, що члени фермерського господарства  (далі - ФГ), якщо вони не є особами, які підлягають страхуванню на інших підставах, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах як платники єдиного внеску.

Ця норма не поширюється на членів ФГ, які є застрахованими особами, тобто, являються найманими працівниками або фізичними особами-підприємцями.

Обов’язок щодо постановки на облік не поширюється на членів ФГ, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і отримують пенсію або соціальну допомогу.

У разі  зміни (втрати) членом ФГ статусу застрахованої особи або статусу особи з інвалідністю, або припинення виплати соціальної допомоги, такий член ФГ повинен стати на облік у контролюючому органі як платник єдиного внеску.

Для взяття на облік платником єдиного внеску членам ФГ слід подати до контролюючого органу за місцем проживання заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 (далі – Заява).

Заяву та підтвердні документи стосовно дати набуття членства у ФГ (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут фермерського господарства, тощо) члени ФГ подають протягом 10 календарних днів після внесення змін до установчих документів ФГ - п. 3 розд.ІІІ Порядку №1162.   Така Заява повинна бути додатково підписана головою ФГ.     

Контролюючий орган наступного робочого дня з дня взяття на облік членів ФГ безоплатно надсилає (вручає) їм повідомлення про взяття на облік за формою №2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку №1162.

 

Чи звільняється ФОП- платник єдиного податку першої та другої груп від сплати податку на період відпустки та хвороби?https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-410923.html

ДПС повідомляє, що платники єдиного податку  першої та другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 та більше календарних днів.  Таке звільнення здійснюється контролюючим органом на підставі наданої платником єдиного податку  заяви щодо періоду щорічної відпустки та заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності  

 ФОП - платник єдиного податку першої та другої груп, який не використовує працю найманих осіб, звільняється від сплати єдиного податку на період  тимчасової втрати працездатності у зв’язку з вагітністю та пологами за умови підтвердження такої непрацездатності листком непрацездатності, оформленим відповідно до Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 .

Сплачується єдиний податок шляхом  здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Також сплату єдиного податку можна здійснити авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

 Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку.

 

Фізичні особи мають право провести звірку щодо об’єкта оподаткування транспортним податкомhttps://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-410560.html

ДПС у зв’язку з наближенням термінів  нарахування  транспортного податку інформує, що фізичні особи - платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.  

При цьому, у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення, а попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) (п.п.267.6.10 п.267.6 ст.267 ПКУ).      

Фізичні особи – нерезиденти  звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

 

Оподаткування спадщини та подарунківhttps://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-410345.html

Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що до 1 травня 2020 триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2019.

Згідно з нормами Податкового Кодексу, об’єкти дарування, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими Податковим Кодексом для оподаткування спадщини.

Звертаємо увагу громадян, що оподаткування спадщини та подарунків залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб.     

Так, об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою 5% (п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізичні особи - резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості будь-якої спадщини (подарунку).

Об’єкти спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента оподатковуються ПДФО за  ставкою 18%.

Фізичні особи, які отримали у спадщину (подарунок) об’єкти спадщини, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, декларацію можуть не подавати,  якщо у них відсутні інші підстави для подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи громадян.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставкою 5% та 18% зобов’язані подати до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними, податкову декларацію за наслідками звітного податкового року не пізніше 30 квітня 2020 року, у якій включити суми таких доходів до загального річного оподатковуваного  доходу й визначити податкові зобов’язання з ПДФО  та з військового збору (ставка 1,5%).

 

Зміни в частині оподаткування ПДВ окремих операційhttps://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-410343.html

ДПС повідомляє, що в частині оподаткування ПДВ відбулися зміни, внесені Законами від 05.12.2019 №344-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності підприємств та організацій, заснованих громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю» (далі - Закон № 344) та від 20.12.2019 № 425-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу» (далі - Закон № 425).

Так, Законом № 344 до 01.01.2025 продовжено право на застосування нульової ставки ПДВ підприємствам та організаціям громадських об'єднань осіб з інвалідністю  до операцій з постачання ними товарів/послуг, місцем постачання яких визначено митну територію України, за умови відповідності критеріям, визначеним у п. 8 підр. 2 розділу XX ПКУ.

Законом №425 продовжено до 01.01.2023 дію пільгового режиму оподаткування ПДВ для операцій платників податку - боржників та/або їх поручителів із постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування ПДВ згідно із цим пунктом,  боржник та/або поручитель не застосовують норми п.198.5 ст.198 та п.199.1 ст. 199 ПКУ щодо нарахування податкових зобов'язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов'язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв'язку з таким постачанням (п. 46 підр. 2 розд. XX  ПКУ).

З 29.12.2019 запроваджено режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження) товарів, отриманих ними від боржників, поручителів (майнових поручителів - заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподатковування згідно з абз.1 п.46 підр.2 розд. XX ПКУ. Таке звільнення стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).

При постачанні (продажу, відчуженні в інший спосіб) банками та іншими фінансовими установами товарів, отриманих ними в результаті операцій, звільнених від оподаткування на підставі п.46 підр.2 розд.XX ПКУ, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання товарів. Ціна придбання визначається як вартість, за якою такі товари були отримані банками та іншими фінансовими установами.

У новій редакції викладено п.189.5 ст.189  ПКУ, у разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв'язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми податку, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.

Детальніше про це йдеться у листі ДПС України від 23.01.2020 № 1174/7/99-00-07-03-02-07, який розміщено за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74329.html.