ГУ ДПС у Харківській області повідомляє

ГУ ДПС у Харківській області повідомляє

Увага! За січень 2020 року декларацію по ПДВ подаємо вже за оновленою формою

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2019 № 488 внесено зміни до Форми податкової декларації з ПДВ, форми уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ. Внесені зміни деталізували порядок відображення у розділі І декларації "Податкові зобов’язання" обсягів операцій з вивезення товарів за межі митної території України. Разом з цим, з рядка 5 декларації, виділено окремий рядок 5.1 для зазначення обсягів операцій, які звільнені від оподаткування У новій редакції викладено додаток 6 декларації (далі - Д6). Так скасовано "Звіт про суми податкових пільг" та встановлено, що суб’єкти господарювання мають відображати інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності. Замість частини третьої таблиці 1, в якій відображалися операції, які звільнені від оподаткування, впроваджено таблицю 2 "Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб'єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг". Таблиця 2 (Д6) заповнюється у разі здійснення у звітному (податковому) періоді операцій з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування ПДВ. Інформація зазначається у розрізі податкових пільг, які використовуються платником податку. Нову редакцію отримала Таблиця "Розрахунок показників щодо належності підприємства (організації) до підприємства (організації) інвалідів". У новій редакції викладено форму Розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ для осіб, не зареєстрованих платниками податку на вартість. Вона, зокрема, передбачає нарахування самостійно платником суми штрафу у зв'язку з виправленням помилок у разі, якщо внаслідок уточнення збільшується сума нарахованих податкових зобов'язань. Так, особам, не зареєстрованим як платники податку, надана можливість відкоригувати задекларовані податкові зобов’язання з ПДВ, що нараховані отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України. Нагадуємо, що вищезазначені нововведення набрали чинності з 01.01.2020 року, тож за січень звітуємо вже за оновленою формою. Більш детальніше у листі ДПС України від 31.01.2020 № 1617/7/99-00-07-03-02-07.

До уваги громадян!

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, про зміну реквізитів рахунків для зарахування надходжень до Державного і Місцевих бюджетів та єдиного соціального внеску (ЄСВ). Рахунки за стандартом IBAN (міжнародний номер банківського рахунку), який налічує 29 знаків, почали діяти на постійний основі. Кошти, які сплачуються платниками на старі рахунки, Держказначейством не зараховуються. Нові рахунки розміщені на субсайті Головного управління ДПС у Харківській області «Територіальні органи ДПС у Харківській області» вебпорталу ДПС у розділі «Бюджетні рахунки».

ПДВ: дію пільги для підприємств, заснованих громадськими обєднаннями осіб з інвалідністю подовжено

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що 29 грудня 2019 року вступив в дію Закон України від 05 грудня 2019 року N 344-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності підприємств та організацій, заснованих громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю" (далі - Закон N 344). До 01.01.2025 р. продовжено дію нульової ставки ПДВ для операцій з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю і є їх власністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва (пункт 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ). При цьому у порівнянні з попередньою редакцією пункту 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ у тексті зазначеного пункту ПКУ слова "інвалід", "дитина - інвалід", "громадські організації інвалідів" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "особа з інвалідністю", "дитина з інвалідністю", "громадські об'єднання осіб з інвалідністю" у відповідному відмінку і числі. В абзаці третьому пункту 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ приведено у відповідність найменування Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" до чинного - "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні". Таким чином, підприємствам та організаціям громадських об'єднань осіб з інвалідністю до 01.01.2025 р. подовжили право на застосування нульової ставки ПДВ до операцій з постачання товарів/послуг, місцем постачання яких згідно зі статтею 186 розділу V ПКУ визначено митну територію України, за умови відповідності критеріям, визначеним у пункті 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Увага платників податків, які здійснюють виробництво, імпорт та продаж підакцизної продукції та інших зацікавлених осіб!

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що Кабінетом Міністрів України впроваджено зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів постановою від 11 грудня 2019 року №1144, яка набрала чинність 31.12.2019 р. та опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 31.12.2019 року №251. З метою запровадження та вдосконалення нових електронних сервісів Державна податкова служба України за підтримки Міністерства фінансів України запустила електронний сервіс«Пошук акцизної марки». За допомогою цього сервісу українці зможуть перевіряти легальність походження алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також здійснювати громадський контроль за обігом підакцизних товарів. Електронний сервіс «Пошук акцизної марки» працює у тестовому режимі за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark.

Відповідальність за несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Відповідно до п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи відповідно норм ПКУ. Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені. Так, несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ). Крім того, відповідно до ст. 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, наведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.13 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відсотка оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Підпунктом 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. При цьому, згідно з п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені: ► бюджетні установи; ► громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди; ► спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб; ► житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства); ► об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків; ► професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання; ► сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; ► інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ. Коригування фінансового результату до оподаткування на суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перерахованих (переданих) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, положеннями ПКУ не передбачено.

Для роботодавців запроваджено нові штрафи за порушення законодавства про працю

Законом України від 12 грудня 2019 року № 378-ІХ «Про внесення змін до Кодексу Законів про працю України» (далі – Закон № 378), який набрав чинності 02.02.2020, внесено зміни, зокрема до ст. 265 Кодекса законів про працю України (далі – КЗпП). Так, відповідно до внесених змін ст. 265 КЗпП викладено у новій редакції, а саме: юридичні та фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі: ► фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження; ► вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення; ► порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; ► недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення; ► недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження; ► недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; ► вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, – у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; ► порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим – восьмим цієї частини, – у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення; ► вчинення порушення, передбаченого абзацом дев’ятим цієї частини, повторно протягом року з дня виявлення порушення – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення. Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою ст. 265 КЗпП, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій ст. 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 «Про затвердження Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» із змінами. У разі сплати юридичною особою або ФОП, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого ст. 265 КЗпП, така постанова вважається виконаною. Слід зауважити, що сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю. Закон № 378 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 01.02.2020 № 20.

Особливості застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку

Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 53. Відповідно до вищевказаного пункту, до 01 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО та/або програмні РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють: - реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я. З 01 жовтня 2020 року до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють: - реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет; - реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; - реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; - роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД); - діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; - діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; - діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД); - реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. При перевищенні платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Які особи мають обов’язок подати декларацію про майновий стан і доходи від імені платника

Кампанія декларування доходів, отриманих громадянами протягом 2019 року, триває. Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) заповнюється платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником ПДФО здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II «Адміністрування податків» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 179.5 ст. 179 ПКУ). Обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника ПДФО покладається на таких осіб: ► батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною; ► спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником ПДФО, який помер; ► державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника ПДФО, визначеного в установленому порядку банкрутом. Вищевказані норми визначені п. 179.6 ст. 179 ПКУ.

Довідку про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску можна отримати в електронній формі

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554, затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок № 733). Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733, формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява), за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733. Заява подається платником (на його вибір): ● у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі –уповноважений орган). ● в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги». Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису. Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа. Заява повинна містити, серед іншого: - обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та - найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано. Відповідно до пункту 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві. Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано. Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву. Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги». Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.